Новорайська територіальна громада

Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні йому збитки, то він повинен діяти швидко й оперативно. Адже через 3-4 дні слідів пестицидів у відібраному матеріалі вже можна не знайти.

Терміново зверніться до місцевого органу самоврядування з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням комісійного розгляду звернення.

Голова органу місцевого самоврядування повідомляє Держпродспоживслужбу та письмовим розпорядженням направляє комісію, яка оглядає пасіку, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних осіб, оцінює розміри збитків.

В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано, щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник.

Обов’язково оглядається поле, яке оброблялось і відбираються зразки рослин та направляються в акредитовану лабораторію, про що складається відповідний акт. Слід зазначити в акті, чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше, ніж за 3 дні.

Термін доставки проб не повинен перевищувати 1-2 доби від часу відбору при умові зберігання та доставки в холодильнику або термосі з льодом. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу  речовину.

Маючи акти і дані лабораторних досліджень, що підтверджують факт отруєння, слід письмово звернутися до відповідача про добровільне відшкодування збитків. Якщо відповідач не погоджується на добровільне відшкодування збитків, при наявності державної реєстрації на пасіку, передати справу до суду.

Для цього необхідно подати позовну заяву до суду, до якої слід додати копії:

• розпорядження сільського чи міського голови про створення комісії;
• акти комісії;
• результати лабораторного дослідження;
• довідку з сільської (міської) ради (можна товариства пасічників) про те, скільки бджолиних сімей пасічник має на своїй пасіці;
• довідку про вартість бджолосімей на день отруєння (видається товариством пасічників);
• список свідків та експертів.

Оскільки колективних заяв суд не приймає, позовну заяву в суд треба подати кожному пасічнику в індивідуальному порядку.

Тільки за рішенням суду можна  відшкодувати заподіяні збитки.

На жаль на сьогоднішній день українським законодавством не передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність за нанесені збитки пасіці у зв’язку з отруєння бджіл пестицидами.

    Що повинен знати фермер, застосовуючи засоби захисту рослин?

• за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це власників пасіки, яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблювальних площ;
• повідомляти дату обробки, територію і культури, що будуть оброблятися, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату, і вказівку щодо часу ізоляції бджіл;
• обробки проводити у період відсутності льоту бджіл - ранкові або вечірні години;
• обробки проводити в фазу бутонізації до цвітіння медоносних культур;
• при авіаційному методі застосування пестицидів і агрохімікатів сповістити про необхідність вивозу пасік до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місця проведення авіаційних обробок на період до 5 діб. Не застосовувати авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками і хворобами с/г культур та інших угідь, що розташовані ближче 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік;
• допускати до робіт, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням, застосуванням засобів захисту рослин лише осіб, які пройшли спеціальну підготовку та мають на те відповідне посвідчення і допуск;
• застосовувати у сільському та лісовому господарстві, на присадибних ділянках тільки ті пестициди і агрохімікати, що пройшли державну реєстрацію і включені в «Перелік препаратів, дозволених до використання в Україні» та Доповнення до нього;
• додержуватися регламентів зберігання, транспортування та застосування пестицидів;
• всі проведені хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування. 

Що повинен знати пасічник?

           Пасіки розміщують у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 м від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівницьких будівель. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.

При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз на рік заснування пасіки.

Власник пасіки зобов’язаний поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю.

Реєстрація пасік в районному (міському) управлінні Держпродспоживслужби проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей. Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями Держпродспоживслужби. Відповідне управління повинно видати в 30-денний термін заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, що засвідчує факт її реєстрації. При зміні назви чи адреси пасіки її власник повинен проінформувати про це районне (міське) управління Держпродспоживслужби протягом 10 днів.

Для перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур по території адміністративного району або за межі області, власнику пасіки необхідно отримати в районному (міському) управлінні Держпродспоживслужби, ветеринарне свідоцтво за формою №1. До перевезення на медозбір бджолосім’ї підлягають на місці клінічному дослідженню, профілактично-лікувальним обробкам з одночасним лабораторним дослідженням матеріалу з пасік, а вулики – дезінфекції і дезакаризації. Ці роботи мають бути завершені за 5 днів до відправлення.

Після прибуття в район медозбору для запилення, бджоляр зобов’язаний пред’явити в управління Держпродспоживслужби району чи міста ветеринарне свідоцтво і ветеринарно- санітарний паспорт пасіки.

При отриманні повідомлення про проведення хімічних обробок сільськогосподарських угідь або присадибних ділянок на території сільської ради, де розміщена пасіка або в суміжних господарствах, власник пасіки зобов’язаний ізолювати бджіл у вуликах або вивезти пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів. А у випадку авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів вивезти пасіку до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок на період до 5 діб.