Януш Сергій Михайлович
03.11.1974 — 18.08.2024
-
Звання: Солдат.
-
Посада: Провідник.
-
Підрозділ: 60-та окрема механізована Інгулецька бригада.
-
Нагороди: Медаль «Хрест 60 ОМБр».
-
Походження: житель с. Новорайськ, Херсонська область.
-
Вік: 49 років.
ЖИТТЄПИС
Сергій Михайлович був людиною, яка понад усе любила рідну землю. Після закінчення Херсонського сільськогосподарського інституту він присвятив своє життя агрономії. Працював у провідних господарствах області: «Дружба», «Оксамит», «Агростар», «Енергос», «ЮТС-Агропродукт». Колеги знали його як висококласного фахівця, який відчував кожне зерно.
У 2005 році Сергій створив сім'ю, ставши найкращим татом для двох синів. Під час окупації він убезпечив родину, вивізши її на Черкащину, але одразу після деокупації повернувся до Новорайська, щоб відновлювати понівечені аграрні землі рідної Херсонщини.
ШЛЯХ ВОЇНА
9 березня 2024 року Сергій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у складі 60-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у запеклих боях за населений пункт Терни на Донеччині.
Його завданням було бути «провідником» — проводити бійців на найнебезпечніші позиції через мінні поля під прицілом ворожих дронів. За мужність та сумлінне виконання обов’язків був нагороджений відомчою медаллю «Хрест 60 ОМБр».
ОСТАННІЙ БІЙ
Життя Героя обірвалося 18 серпня 2024 року. Під час виконання чергового бойового завдання Сергій Михайлович підірвався на ворожій міні. Від отриманих травм воїн загинув на місці. Він пішов у вічність так, як і жив — ідучи попереду, оберігаючи життя інших.
ТВОРЧІСТЬ ГЕРОЯ
Вірш Сергія Януша, написаний ним на фронті 8 липня 2024 року:
«Зібравсь, наказ — і треба впевнено ступати.
Вести бійця на нуль і другого міняти,
Проходить міни, дрони, різні "подарунки",
Які лежать на стержі пекла і життя...
І ця робота — провідник:
Зайти живим і завести живого, і вивести живого і змореного бійця.
Бо дома на нього чекає Українка — дружина, матуся і рідня.
Іду попереду, підтримую і слово волі, і добра:
"Все буде добре. Все в нас вийде, бо нас підтримує сім’я"».
СЛОВА ПОШАНИ
«Він знав кожну стежку в полі як агроном і кожну стежку до перемоги як солдат. Сергій Михайлович став провідником не лише для своїх побратимів у пекельних Тернах, а й для всіх нас — провідником у світ мужності та самопожертви. Його вірші та професійна праця на землі залишаться вічним спадком Новорайської громади. Дякуємо за врятовані життя бійців, яких ти вивів з пекла.»
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
Вічна пам’ять і слава захисникам України!
Слава Україні!
