Ткачук Олександр Геннадійович
Військове звання: Солдат
Нагороди: Орден «За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)
04.06.2004 — 28.12.2023
-
Звання: Солдат.
-
Підрозділ: Військова частина А7350, 2-га стрілецька рота, 2-й взвод, 1-ше відділення.
-
Нагороди: Орден «За мужність» III ступеня (посмертно).
-
Походження: с. Степне, Бериславський район, Херсонська область.
-
Вік: 19 років.
ЖИТТЄПИС
Олександр народився 4 червня 2004 року і був найстаршою дитиною у багатодітній родині, змалечку звикаючи до відповідальності. Протягом усіх років навчання у Степнянській школі Сашко був справжнім лідером — енергійним, справедливим та авторитетним серед однолітків.
Його пристрастю була техніка, тому після школи він продовжив навчання у Новокаховському професійно-технічному училищі. Юнак мав попереду ціле життя, сповнене планів та мрій, проте вибір на користь захисту Батьківщини став для нього головним.
ШЛЯХ ВОЇНА
Попри зовсім юний вік, Олександр став до лав Збройних Сил України. Він служив у стрілецькому підрозділі територіальної оборони, виконуючи надскладні завдання на прикордонні. Його бойовий шлях пролягав через Сумщину, де щодня доводилося протистояти ворожим диверсійним групам та постійним обстрілам.
ОСТАННІЙ БІЙ
Життя Героя обірвалося поблизу села Кучерівка Шосткинського району Сумської області. Під час виїзду на ротацію позицій автомобіль з нашими захисниками потрапив у ворожу засідку ДРГ. Троє побратимів Олександра загинули у ближньому бою миттєво. Сашко вважався зниклим безвісти, доки під час прочісування лісосмуг не було знайдено його тіло.
Експертиза встановила страшну правду: юний воїн потрапив до рук ворога живим, де піддався жорстоким катуванням, але не зрадив присязі. Його вбили, не зламавши його дух.
Похований Олександр у рідному селі Степне. Указом Президента України від 20 січня 2025 року він нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
СЛОВА ПОШАНИ
«Йому назавжди дев'ятнадцять. Вік, коли життя лише починається, Сашко віддав за те, щоб ми мали завтрашній день. Його мужність перед лицем катувань — це подвиг, який неможливо осягнути. Він був старшим братом для своєї родини і став сином для всієї України. Спи спокійно, наш юний Герою, твій подвиг закарбований у вічності».
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
Вічна пам’ять і слава захисникам України!
Слава Україні!
