Новорайська територіальна громада

Херсонська область, Бериславський район

Рикунов Андрій Юрійович

Рикунов Андрій Юрійович

   10.08.1975 — 14.10.2024

  • Звання: Сержант.

  • Посада: Розвідник.

  • Підрозділ: 142-га окрема піхотна бригада, рота розвідки.

  • Походження: с.Новорайськ, Херсонська область.

  • Нагороди: Відзнака Головнокомандувача ЗСУ — нагрудний знак «Золотий хрест» (посмертно).

  • Вік: 49 років.

ЖИТТЄПИС

Андрій народився 10 серпня 1975 року в селі Новорайськ. Після закінчення школи здобув професію зварювальника у Каховському ПТУ. Його трудовий шлях розпочався у рідному селі, де він працював за фахом до призову на строкову службу. У цивільному житті Андрій був майстром своєї справи, людиною з веселою вдачею та непересічним розумом. Для родини він завжди був надійною опорою — найкращим чоловіком, братом та сином.

ШЛЯХ ВОЇНА

4 квітня 2022 року Андрій Юрійович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки фронту: Часів Яр та Костянтинівку. Навіть після поранення та контузії воїн не залишив службу — після ротації він приєднався до елітного підрозділу, ставши розвідником 142-ї окремої піхотної бригади.

Завдяки своїй відвазі та лідерським якостям Андрій пройшов шлях від молодшого сержанта до сержанта. Його професіоналізм був відзначений однією з найпочесніших військових нагород — «Золотим хрестом».

ОСТАННІЙ БІЙ

8 жовтня 2024 року під час виконання складного бойового завдання під Покровськом на Донеччині Андрій отримав тяжке поранення. Лікарі шість діб виборювали його життя, проте 14 жовтня 2024 року, не приходячи до тями, воїн пішов у вічність.

19 жовтня 2024 року Новорайська громада провела Героя в останню путь. Він знайшов свій спокій у рідній землі села Новорайськ.

СЛОВА ПОШАНИ

«Розвідка — це очі армії, і Андрій був тими очима, що не знали страху. Його шлях був сповнений випробувань, які він долав з гідністю справжнього сержанта. "Золотий хрест" на грудях — це лише частка визнання того подвигу, який він здійснив заради нашого спокою. Пам'ять про його мудрість та веселу вдачу житиме в кожній вулиці рідного села, яке він захистив ціною власного життя.»

 НАВІКИ ГЕРОЮ СЛАВА!
 Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
 Слава Україні!